lvivil (lvivil) wrote,
lvivil
lvivil

Таємниця складу "ра" (продовження): парабола, πᾰρά = поряд...



Отож, не йде з голови тема "ра/ро" - коло...

В зв"язку з "ра-" згадалося мені слово "парабола"...  не заглядаючи в словники, спочатку "всліпу" подумав так: парабола - то певна крива 2 порядку, до якої найпершим наближенням є, власне, коло... у всіх мовах, що засвоїли спадок латини, "бол(а) - м"яч", що можна сприймати як "коло"... Отож, подумав я, "парабола" - "та, що біля кола"... і справді - поблизу вершини вона співпадає з вписаним в неї колом, а вже далі її вітки простягаються "над колом, біля кола"... :)


Все виявилося десь приблизно і так... )
parabola (n.) Look up parabola at Dictionary.com
1570s, from Mod.L. parabola, from Gk. parabole "parabola, comparison, analogy; application" (see parable), so called by Apollonius of Perga c.210 B.C.E. because it is produced by "application" of a given area to a given straight line. It had a different sense in Pythagorean geometry. Related: Parabolic.

parable (n.) Look up parable at Dictionary.com
mid-13c., parabol, modern form from early 14c., "saying or story in which something is expressed in terms of something else," from O.Fr. parable "parable, parabolic style in writing" (13c.), from L. parabola "comparison," from Gk. parabole "a comparison, parable," lit. "a throwing beside," hence "a juxtaposition," from para- "alongside" (see para- (1)) + bole "a throwing, casting, beam, ray," related to ballein "to throw" (see ballistics). Replaced O.E. bispell. In Vulgar Latin, parabola took on the meaning "word," hence It. parlare, Fr. parler "to speak" (see parley (n.)).
para- (1) Look up para- at Dictionary.com
before vowels, par-, word-forming element meaning "alongside, beyond; altered; contrary; irregular, abnormal," from Gk. para- from para (prep.) "beside, near, issuing from, against, contrary to," from PIE root *per- "forward, through," cognate with O.E. for- "off, away" (see fore (adv.)).
Далі найцікавіше з отим "пара- = para- "...
Виявляється, що ще старогрецькою  (XIV ст. до н. е. — IV ст. н. е.)  <<<===   воно - πᾰρά  -  означає "поряд"...!
І, як бачимо, в ньому вже сидять і ото "па-", і ото "ра-" ! (чит. попередній допис на ту тему)...

Шо цікаво... як вже раніше було показано, "па/по" могло означати щось із "біля, під, над, понад" - наприклад, "Полтава" - селище над/біля/понад/під річкою Лтава, Панєвєжіс - місто над/біля/понад/під річкою Нєвєжіс...

Далі маємо отой склад "ра/ро" в значенні "коло, круг, окіл" - не тільки в сторого геометричному розумінні, а й в ширшому, асоціативному: множина чогось в околі, соціальні кола-сукупності і т.п.

Найлегше уявляти собі обраних людей, що зібрались "в певному колі", в прямому чи переносному розумінні, щоб щось обговорити чи відсвяткувати... саме в таких обставинах доречною і закономірною виглядає поява поняття "ра+да ->  ряд -> поряд " ... склад "да=та" міг означати щось типу "тут, вже, тепер"... учасники таких зборів перебували в тісному колі обраних, один біля одного, тобто "рядом, поряд", в грецькому варіанті воно збереглося як πᾰρά...

Взагалі ота ідея "ра/ро - коло" виглядає надзвичайно продуктивною. Не знаю, чи розвинута вона в професійних лінгвістичних темах, і був би здивований, якби виявилося, що в такому ракусі - ні. Бо надто все гарно сходиться і надто якось все очевидно.

Загалом схема наразі наступна. Від "ра/ро - коло" далі маємо розгалуження:
1) "ра/ро" - коло - все, що колоподібне, якось  вигнуте(рот, поворот, ратас (лит.), рота (латина), ворота, нора, дира) і т.д.
2) "ра/ро" - коло - Сонце/Ра,
  2.1. Сонце - час (рано, пора, тощо)
  2.2. Сонце - просторова орієнтація: право (-ліво), простір
  2.2. Сонце - світло - колір (зоря, багряний, помаранчевий, рожевий, красивий, красний тощо)
3) "ра/ро" соціальні кола і явища: род - родина - рада - нарада - порада - зрада - радість...

Питання залишаються наступні: і з яких то все йде часів? де тут запозиченння, а що тут "загальнолюдське")?
Ясно, що треба просівати ті всі поняття в інших мовах... в мене нема на то часу, може хтось то все вже давно і зробив... дивлюсь гуглом народні вікіпедії - в російськомовній одна фасмерівська беліберда, в україномовній - тільки перераховуються запозичення,запозичення, запозичення... якщо тому вірити, то складається таке врження, що навіть "ойкати, гекати і гукати" ми навчились від якигось греків... ) ... ну нічого, буде час - якось для свого  ж задоволення потроху будемо щось розкопувати далі...




Tags: про_мовне, російська, світоглядне, українська, цікаве, історичне
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Comments allowed for friends only

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 19 comments