Ви дивитеся lvivil

Previous Entry | Next Entry

Млечный Путь


 

Молочний Шлях - Чумацький шлях - Галактика

І от, до речі, чому в російській мові, наприклад,  магазин "мОлОчный", а от "путь" на небі "МлЕчный" ?
(адже "млєко" - то  польська версія " слова "молоко")...

Академік Зализняк у своїй лекції "Об истории русского языка" пояснює то так:


"... В истории русского языка с того времени, когда мы имеем дело со словом русский, существует и используется два славянских языка: собственно русский и церковнославянский... Это наложило отпечаток на дальнейшее развитие русского языка на протяжении всей его истории и продолжает в какой-то степени оказывать влияние до сих пор. Русский язык оказался как бы лингвистически раздвоен на то естественное, что возникало в бытовом, разговорном языке, и то, что соответствовало русским формам и синтаксическим оборотам в церковнославянском языке...

Самое броское различие вы, конечно, знаете: это так называемое полногласие и неполногласие. Полногласие — это сторона, сторож, берег, голова с -оро-, -ере-, -оло-, а неполногласие — страна, страж, брег, глава. Русская форма имеет здесь две гласных, а церковнославянская одну.

Сейчас мы с вами совершенно не воспринимаем слово страна как что-то нам чуждое. Это нормальная часть нашего с вами естественного лексикона. И для нас совершенно естественно сказать глава книги, и не приходит в голову, что это что-то навязанное. Нам не хочется говорить голова книги, точно так же, как мы не будем пытаться называть страну стороной.

Русский язык на протяжении своей истории впитал огромное количество церковнославянских слов, которые изредка значат то же самое, что в русском, но почти никогда на сто процентов. Иногда просто совсем не то же самое; так, голова и глава — это совершенно разные значения, они вполне могли бы называться словами, которые между собой вообще ничего общего не имеют. В других случаях это всего лишь стилистический оттенок, но он отчетливо чувствуется. Скажем, враг и ворог — это, конечно, более или менее одно и то же по значению, однако в слове ворог имеется коннотация народности, фольклорности, поэтичности, которое в слове враг отсутствует.

Современный русский язык использовал эти церковнославянские единицы в качестве отдельных слов или отдельных вариантов слова и тем самым их уже освоил.

То же самое происходило в истории русского языка и с синтаксическими конструкциями. И тут надо сказать, что, поскольку на протяжении большей части истории русского языка литературным и высоким был именно церковнославянский, наш с вами литературный синтаксис гораздо более церковнославянский, чем русский.

Тут я действительно выражаю свое огорчение. Потому что ныне во многом утрачен тот подлинный народный русский синтаксис, который лучше всего виден на берестяных грамотах. Они как раз во многом именно тем и восхищают, что в них совершенно нет церковнославянских оборотов, — это чистый разговорный русский язык. В отличие от нашего с вами литературного языка. Русский литературный язык на каждом шагу пользуется синтаксическими приемами, которые в живом языке не встречаются, а идут из церковнославянского...."

І ні слова про те, що в українській мові - насправді прямій спадкоємиці мови Київської Русі - проникнення староцерковної мови  (вона ж церковнослов'янська, вона ж староболгарська і південно-македонмська) -  мінімальне.



Comments

( 16 коментарів — Прокоментувати )
kondybas
23 серпень 2012 17:01 (UTC)
Прикольно дивитись, як у російського філолога рветься шаблон і він шалено опирається усвідомленню справжнього походження рідної мови, по краплині визнаючи те, що неспецам очевидно і не потребує зайвих обгрунтувань...
stepom
23 серпень 2012 17:12 (UTC)
Ага. Тісновато йому в ідеологічних рамках - те, що шите білими нитками, не те що тріщить, а просто розлазиться, як гниль
lvivil
23 серпень 2012 19:28 (UTC)
егеж...)

Edited at 2012-08-23 19:28 (UTC)
stepom
23 серпень 2012 17:03 (UTC)
Яйка млєко єсть?

Надія - надіятися.
Надежда - ???
stepom
23 серпень 2012 17:08 (UTC)
Железо - железняк
Залізо -???
stepom
23 серпень 2012 17:09 (UTC)
Повстання -повстанець
Восстание - ??? )))
lvivil
23 серпень 2012 19:29 (UTC)
творчєскій падход! )
stepom
23 серпень 2012 19:34 (UTC)
Ні. Канонічєскій http://bg.wikipedia.org/wiki/Въстание
sin_x_1
12 вересень 2012 08:14 (UTC)
Всегда думал, что в понимании происхождения слов и самих языков нужно исходить от глаголов, так как структура глагола определяет нашу речь.

и если взять два слова молоко и млеко, то нужно найти глаголы которые их определяют.

моло-ко - моло-ть, младенец берет грудь и молотит языком.

мле-ко - мле-ть. Млеть это состояние горения, как пылать или тлеть.

Поэтому, "Млечный путь" происходить не от молока)).

Хотя более позднее слово "млекопитающие" - ввиду ошибки происходить уже от молока)).


Edited at 2012-09-12 08:15 (UTC)
lvivil
13 вересень 2012 10:34 (UTC)
спасибо за коментарий...
<...исходить от глаголов... > :)
< моло-ко - моло-ть>
хлеб - ?
мясо - ?
пища - ?
небо - ?
солнце - ?
дерево - ?
трава - ?
рука - ?
нога - ?
голова - ?
и т.д.

Вики: "...Название Млечный Путь — калька с лат. via lactea «молочная дорога», которое, в свою очередь, калька с др.-греч. ϰύϰλος γαλαξίας «молочный круг»[8]. Название Галактика образовано по аналогии с др.-греч. γαλαϰτιϰός «молочный»..." и т.д.

Edited at 2012-09-14 07:51 (UTC)
sin_x_1
17 вересень 2012 10:39 (UTC)
Мне кажется так:
хлеб - хлебать. Хлеб - это изначально крупа с водой.
мясо - мякоть - мягкий - мять.
пища - пищать. Возможно, пища перед тем как стать пищей, пищала :)
дерево - древо - древний - вещь которая дремает потому и лес дремущий. В общем дерево от слова дремать.
солнце - как мне кажется это аббревиатура со+л+ниц. Получаем: вместе любить землю (вниз). :)
трава - травить. От этого и слово "отрава".
рука - если верить что "ка" означает "душа, дышать" (по Задорнову) в словах "рука, кадык, камень". То получаем что рука - это рубеж (граница, начало и конец) души, дыхания.
нога - если верить что "га" означает "двигать" (по Задорнову) в словах (нога, телега, радуга).
голова - если верить что "го" означает "много" в словах (голова, город, государство, гора). Получаем голова - много ловить. :)


Edited at 2012-09-17 10:45 (UTC)
lvivil
17 вересень 2012 11:04 (UTC)
Re: Мне кажется так:
спасибо за ответ!
шедеврально!
по Задорнову? - Задорнов отдыхает!

но почему пропущено "небо" в ответе?)

следующие слова, требующие объяснения глаголом:

огонь - ?
звезда - ?
день - ?
ночь - ?
палец - ?
ноготь -?
спина - ?
зад - ?
перед - ?
туча - ?
куст - ?
лист - ?
цвет - ?
быстрота - ?

:)
sin_x_1
17 вересень 2012 12:09 (UTC)
Re: Мне кажется так:
Спасибо, я старался :) Задорнов нервно курит в сторонке. :)
Небо я случайно пропустил :)

над следующими словами буду думать. Но что скажете об идее объяснения глаголом. Ну не всё же так абсурдно?
lvivil
17 вересень 2012 12:45 (UTC)
Re: Мне кажется так:
<...об идее объяснения глаголом...> - идея слишком глобальна, чтобы поддаваться оценке таких дилетантов-любителей, как я...)

Надобы поинтересоваться, для начала, у профи, что могут они сказать на этот счет.

По моему же скромному мнению, если уж и идти к профи, то перед этим чрезвычайно важно корректно сформулировать свой вопрос или, тем более, гипотезу. На мой взгляд формулировка "во всех языках все слова можно объяснить глаголом" - слышком расплывчата.
Уточнить надо бы следующее:
1) "во всех" - это в каких? (ведь языков много, имеется классификация)... может, для начала, достаточно и русского?
2) "все слова" - это какие? слова тоже делятся на различные группы, желательно уточнять.
3) и т.д.

И о самой идее вообщем. В ней просматривается попытка развивать логику утверждения, что первично действие.
Но если бы мы пытались себе представить самых древних людей, только начинающих говорить, то понятно, что такая логика не обязательна. Какими то простыми односложными словами они обозначали бы и некоторые свои действия, и, вместе с тем, некоторые явления природы, никак не связанные с действиями людей или других сил.
То же самое другими словами - в природе они наблюдали бы различные явления: переменные/динамичные и стационарные/постоянные. И далеко не все явления и понятия однозначно связаны с какими то действиями.
Если же говорить о современных языках, то все они в той или иной степени есть уже продуктами синтеза, продуктами интегральными, все они в той или иной степени построены из частей более древних языков, или же из частей других ныне существующих языков. Поэтому пытаться охватывать одним таким предположением все это многообразие - наивно.
Попытка объяснять слово "млечный" происхождением от слова "млеть" - ошибочна, как и все остальное. Ибо "млечный" образовано от "млеко" - что в переводе с польского означает "молоко". В русском же языке очень много такого рода заимствований, и тут академик А. Зализняк совершенно прав, когда перечислял их в своей лекции.
Думаю, можно под нашим разговором на эту тему можно и подвести черту. Спасибо за коментарии.
Вам будет намного проще, легче и интереснее размышлять над этими темами, если в Вашем распоряжении окажуться знания украинского и польского языков. Желаю успехов!)
sin_x_1
18 вересень 2012 12:25 (UTC)
Re: Мне кажется так:
Зачекайте, якщо вам не важко приділіть ще трішечки часу та уваги теж дилетанту як ви. Я частенько захожу на ваш блог почитати. Пам’ятаєте вашу тему про «коні» як результат ви етимології ви приводите слово «гратись». Далі у вас була стаття про «оперу» - від слова «робота» ну а робота зрозуміло що від «робити». «Релігія» - «пов’язувати» , «поєднувати», «збиратися знову». «Дефіс, дівайс» - «розділяти». І так далі, майже всі ваші теми в пошуку етимології привели вас до дієслів. Я оминаю політичні теми, тому що політичні погляди збивають з пантелику. Як бачимо слова різні, не обов’язково з російської мови але практично завжди ви приходили до дієслів.
Ось тому коли я побачив тросте пояснення «млеко –молоко», я здивувався дуже простому пояснені, бо спостереження Чумацького шляху є дуже давне. Якщо знову подивимось етимологію на слово «млеть» то нам пишуть синонімічне польск. mdleć, що переводиться як слабкий. І це дуже пояснює логіку спостереження за зорями. Чумацький шлях дійсно має набагато слабше сяйво ніж зорі. Для мене «Чумацький шлях» аж ніяк не нагадує мені біле молоко.
Ось деякі слова на які хватило часу: 
Огонь – гнать. Тому «погоня». Наприклад вогнем можна було відлякувати хижих звірів.
Звезда – вести. Зорі завжди вказували дорогу.
День – делать. День для того, щоб щось робити.
Ночь – не видят очи.
lvivil
18 вересень 2012 13:13 (UTC)
Re: Мне кажется так:
1) ... дякую Вам за те, що уділяєте час читанню моїх дописів. Однак, зазначу, не варто надавати занадто багато уваги дописам на лінгвістичну тематику, бо я - не лінгвіст. Тому формулюю свої думки з тих чи інших мовних питань тільки в свому блозі, не претендуючи на ареал професіоналів.
2) Власне про мови і слова. Є наука лінгвістика, яка вивчає мови: їхню структуру, виникнення, розвиток, взаємодію і т.д.. Є її підрозділи: етимологія - вивчає походження слів, семантика - вивчає зміст слів і речень... (я тут висловлююсь дуже загально і довільно)... є інші розділи лінгвістики і філології, які вивчають будову слів, будову речень і ще багато що.
3) Те, що мої вільні міркування часто завершувались на знаходженні якигось слів у формі дієслів - випадковість. Власне, я задумувався інколи, чим зручніше оперувати, іменниками в називному відмінку, чи дієсловами в невизначеній формі, але інколи зручніше так, інколи - інакше. Але, як би там не було, з тих моїх міркувань, які Ви тут пригадали (за що Вам "велике дякую"!) - не може випливати/слідувати нічого, що вказувало б на якусь особливу роль дієслова в структурі мови. Іншими словами, мої дописи для Вашої ідеї - не аргумент.
4) Питання, на які Вам варто було б знайти відповіді, я перечислив у попередньому коментарі. Зокрема, до них додам, що крім іменників і дієслів, існують і інші форми слів, як бути з ними?
5) Ви вишукуєте семантичні пояснення для обгрунтування Ваших припущень, але в тій області нема однозначності. Як і критеріїїв добротності. Ну як пояснити Вам, що "Млєчний (Путь)" в російській є запозиченням? Читайте лекцію Залізняка - він там привів приклади запозичень із староцерковної/староболгарської - от звідти в російську і прийшли всі ті "млєчний, здравий, храбрий, безвозвратний, прібрєжний" і т.д.
6) На мою думку (яка не є оригінальною), в сучасних мовах - в тому числі в російській та українській - збереглися фрагменти і залишки тих давніших мов, які існували колись, але нині вже не існують. Однак статистика тих залишків у кожній з сучасних мов - своя. Ті статистики залишків давніх мов у сучасних мовах - відмінні між собою. Чим більше мова проеволюціонувала, змінилась, змішалась з іншими - тим важче в ній розібрати фрагменти тих давніх мов.
Як сказав у своїй лекції акад. Залізняк, російська мова є мовою - сумішшю. В ній перемішалась мови власне руська з староболгарською, на ту суміш ще наклались різноманітні запозичення польсько-неміцько-французько-англійські, не кажучи відбитки з грецької і латинської. Тому шукати в межах російської походження слів - то все одно, що намагатись проводити археологічні розкопки десь в Нью-Йорку.
6) Українська мова не перемішувалась із староболгарською. Крім того, будучи загнаною в села на багато століть, вона законсервувалася і тому краще збереглася, менше змінилася. Тому її структура є більш однорідною, в ній менше сумішей, і тому саме виходячи з української мови, легше розуміти як і походження слів у російській, так і намагатись зрозуміти власне наші спільні протослов"янські витоки.
Така моя думка. Її я послідовно і розвиваю у всіх своїх дописах на ту тему.
Ще раз дякую за увагу до мого журналу!
( 16 коментарів — Прокоментувати )

Latest Month

квітень 2014
S M T W T F S
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930   

Tags

Розроблено LiveJournal.com
Designed by Lilia Ahner